СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАРТУЗИ́НА
, и, ж., розм.
Картуз, перев. старий, зношений
.
Проте гнати
[гусей]
треба. Підтягую шлейки, накидаю сяку-таку картузину, беру дубця і гоню
[жену]
(М. Олійник)
.