СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІ́ЯЛЬНИК
, а, ч.
Той, хто очищає щось віянням (у 1 знач.), працює на віялці
.
Назви діячів, виконавців сільськогосподарських робіт представлені найменуваннями: волочильник, в'язальниця, жнець, косар, віяльник, мірошник, млинар, молотник та ін.
(з наук. літ.)
;
Через відсутність в Україні технологічного процесу виробництва чаю з розділу “Перероблення чаю” виключено кваліфікаційні характеристики таких професій, як “ферментувальник чаю”, “віяльник чаю”
(з навч. літ.)
;
Віяльники носили спеціальні пов'язки на голові, щоб лушпиння не потрапляло на волосся
(з навч. літ.)
.