СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІХА́РА
, и, ж.
Індійський монастир, в якому постійно живуть буддійські ченці; монастирський гуртожиток.
Нині віхари можна побачити при академіях для буддійських ченців, а в давнину їх розташовували лише в непрохідних диких джунглях, на гірських вершинах і в найбільш віддалених малодоступних місцях
(з наук.-попул. літ.)
;
Найдавнішу віхару (її відносять до п'ятого століття нашої ери) знайдено в Бенгалії. Жило в цьому давньому монастирі більш як півтисячі ченців
(з наук.-попул. літ.)
.