СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
А
2
, спол.
I
.
протиставний.
1
.
Поєднує речення, протиставні одне одному за змістом; але, проте, навпаки, та
.
Згода дім будує, а незгода руйнує
(прислів'я)
;
Є багато на світі учених людей, а поетів мало
(М. Коцюбинський)
;
// 
із част.
не
(спол.
не
..,
а
або
а не
).
Поєднує речення або члени речення, з яких одне виключає інше
.
Не питай старого, а бувалого
(Номис)
;
Щоб ви
[слова]
луну гірську будили, а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце, щоб піснею були, а не квилінням
(Леся Українка)
;
Іноді траплялись чималі баюри, але Максим їх не обминав, а йшов навпростець
(І. Багряний)
.
2
.
Поєднує речення або члени речення, не відповідні одне одному змістом, причому зміст другого суперечить сподіваному змістові, що випливає з першого; але, проте, однак, та
.
Бачить під лісом, а не бачить під носом
(прислів'я)
;
Мавка, зачарована, тихо колишеться, усміхається, а в очах якась туга аж до сліз
(Леся Українка)
.
3
.
Поєднує протилежні за змістом речення або члени речення, що мають відтінок допустовості; проте, однак, все-таки
.
Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати І спати на волі
(Т. Шевченко)
;
Іще на вулицях завали Курились порохом рудим, А сонцем сповнені квартали Уже раділи
(М. Нагнибіда)
;
// 
Поєднує підрядне допустове речення з головним
.
Хоч і молодий ще, а старечий розум має
(прислів'я)
;
Коли ідеш ти самотою, То хоч яка твоя тропа, А перед безвістю глухою Душа опиниться сліпа
(М. Рильський)
.
II
.
зіставний.
Поєднує речення або члени речення, в яких зіставляються одночасні дії; тим часом, у той же час, тоді як
.
Катерину чорнобриву В полі поховали, А славнії запорожці В степу побратались
(Т. Шевченко)
;
Комар сховався, Лев упав І довго, лежачи, стогнав, .. А на вербі сміються угорі Ледачі комарі
(Л. Глібов)
;
Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва тиша
(М. Коцюбинський)
;
Проводжає сина мати і шепоче: “Мужній будь!” – А на заході гармати все гудуть, гудуть, гудуть
(В. Сосюра)
.
III
.
приєднувальний.
1
.
Приєднує нові речення або члени речення при послідовному викладі думок, описі ряду предметів чи явищ
.
Багатим та скупим вливали Розтопленеє срібло в рот. А брехунів там заставляли Лизать гарячих сковород
(І. Котляревський)
;
Червоний з китицями пояс теліпався до колін, а висока сива шапка.., перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу
(Панас Мирний)
.
2
.
У сполученні з прислівниками часу або словами, що означають час, поєднує речення або члени речення, зв'язані між собою часовою послідовністю
.
[
Русалка Польова
:]
Мак мій жаром червонів, а тепер він почорнів
(Леся Українка)
;
Давид витяг кисет і закурив. А тоді до дівчат: – Звідки це ви, дівчата?
(А. Головко)
;
// 
Поєднує речення, які виражають послідовність подій або порядок розташування чого-небудь у просторі
.
Виходжу я од Марусі, і вона мене до воріт доводить, а за нею дітки тупотять дрібненько-важкенько
(Марко Вовчок)
.
3
.
Приєднує до того чи іншого слова в реченні наступне речення або члени речення, які розвивають, доповнюють висловлену думку
.
Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася
(Марко Вовчок)
;
Широке запровадження в Китаї ринкових елементів, підрядних форм, оренди, а також деколективізації дали змогу швидко і відчутно збільшити виробництво сільськогосподарської продукції
(з наук. літ.)
;
// 
Приєднує підрядні речення мети, часу, причини, умови, надаючи їм більшої виразності, посилюючи їх значення
.
Цар Микола її
[волю]
приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить
(Т. Шевченко)
;
Якесь шаленство всіх обхопило. Бий все! І накидались на все. Намагались роздерти стільці за ноги, а коли не вдавалось, били ними об землю і насідали грудьми, як на живу істоту
(М. Коцюбинський)
;
У степах тектимуть ріки, Повноводі і великі. А бавовна як дозріє – Небом степ заголубіє...
(М. Нагнибіда)
;
// 
Приєднує вставні слова або речення з тим самим значенням
.
В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген, Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен
(І. Котляревський)
;
Одного дня сестра його, Оксана, (А матері вже не було в живих) Листа дістала і малу посилку
(М. Рильський)
;
// 
у сполуч. зі сл.
іноді
,
крім того
,
найбільше
,
особливо
,
може
,
тим більше
,
головне
,
по-друге
і т. ін.
Приєднує речення і члени речення, які додатково характеризують або оцінюють висловлену думку
.
Уся хатня робота припала Гафійці, а найбільше мороки завдавали їй свині
(М. Коцюбинський)
;
Той дим гриз очі, але все ж не так, бо він був з дерева, а може й те, що рідний
(Леся Українка)
;
Не раз і не два Воронцов ішов у бойових порядках піхоти, коли було скрутно, а іноді – коли й не зовсім скрутно
(О. Гончар)
;
// 
Приєднує речення, які вказують на результат дії, що випливає з попереднього речення
.
Голова задумала, а ноги несуть
(Номис)
;
От і станція Сокологорна... А у грудях вже серцю тісно
(М. Нагнибіда)
;
// 
у сполуч. зі сл.
тому
,
через те
,
отже
,
значить
і т. ін.
Приєднує речення або члени речення, які вказують на висновок, що випливає з попереднього речення
.
Як і кожному авторові, а значить, і мені .. хотілось, щоб переклади вийшли найкращими
(М. Коцюбинський)
;
// 
у сполуч. зі сл.
все через
.
Приєднує речення або члени речення, в яких розкривається причина того, про що йшла мова раніше
.
Не знаю вже, що з собою діяти. А все через перевтому
(М. Коцюбинський)
.
4
.
Виступає на початку речень, в основному питальних
.
Підійшов до їх сусіда, привітавсь та й каже: “А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої?”
(Марко Вовчок)
;
Ззаду, в спину хтось – штовх. Оглянувся Давид – аж то Тихін... Ти легше, Давиде, мовляв. – А хіба що?
(А. Головко)
;
// 
Виступає на початку речень, що виражають несподіваний перехід до іншої думки або теми розмови
.
Може б Ви .. вияснили їм
[редакторам]
мету .. обміну часописами. Буду дуже вдячний за поміч. А що чувати про ювілейний збірник “Свободи”?
(М. Коцюбинський)
.
IV
.
приєднувально-підсилювальний; у сполуч. із займ. і присл.
як
,
який
,
скільки
,
що
та ін.
Приєднує речення (здебільшого питальні чи окличні) або члени речення, підсилюючи виразність їхнього змісту
.
– Здоровенька була, Лисичко! Поласуй з нами, молодичко! А виноград же то який!
(Л. Глібов)
;
– Мені ще добре, – думав Семен. – .. А скільки ж то .. бачив я таких, що в них іно скибочка того поля
(М. Коцюбинський)
;
І пала широчінь У осіннім огні, А яка ж глибина У ясній далині!
(М. Нагнибіда)
.
V
.
єднальний, діал.
Уживається у знач. спол. “і”
.
Коню сивий, будь щасливий а не спотикайся
(П. Чубинський)
;
Коли було настане час, між Зеленими святами а святом Купайла, Захар Беркут .. іде на кілька неділь у гори за зіллям і ліками
(І. Франко)
;
Несімо прапор справи нашої в дужих руках а будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла...
(М. Коцюбинський)
.