СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМАХА́ТИ
ОБМА́ХУВАТИ
, ую, уєш, недок., рідше ОБМАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що чим і без дод.
1
.
перев. недок.
Махаючи чим-небудь, обвівати струменем повітря
.
– Ну, слава Богу, що добралися! – промовив Петро, обмахуючи шапкою розпашіле обличчя
(М. Старицький)
;
Рузя обмахувала лице зеленою гілкою райдерева
(І. Нечуй-Левицький)
;
Він сидів під балдахіном, з обох боків його обмахували павичими опахалами
(О. Іваненко)
.
2
.
Легкими помахами очищати кого-, що-небудь від пилу, снігу і т. ін
.
Лі саме обмахував мітелкою з пір'я книжки на полицях
(Г. Пагутяк)
;
Оксана знизала плечима i почала обмахувати фарфоровi дрiбнички пухнастою щiткою
(І. Роздобудько)
;
Вітер прийшов був сюди із щіткою.., миттю обмахав почорнілі стіни й стелю, потім вимів сміття і вимив підлогу
(Валерій Шевчук)
;
// 
Швидкими й легкими рухами збивати пил, сніг і т. ін. з чого-небудь
.
Обмахувати сніг з чобіт
;
// 
Махаючи чим-небудь, відганяти (мух, комарів і т. ін.)
.
Буланий .. мотнув головою .. і почав обмахувати хвостом уїдливих мух
(Панас Мирний)
;
Почала Ряба мотати хвостом, ґедзів обмахувати
(О. Донченко)
;
Племінниця .. обмахувала мухобійкою груди
(Є. Пашковський)
.