СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЛЕ́НДА
, и, ж.
1
.
В оптичних приладах – деталь, признач. для захисту об'єктива від бокових розсіяних променів світла
.
Бленда призначена для захисту прицілу та ока від потрапляння променів розсіяного світла, що йдуть під кутами більшими, ніж поле зору прицілу
(з наук.-техн. літ.)
;
Якщо джерело контурного світла розташоване на рівні об'єктива, то в цьому разі не допоможе і бленда
(з навч. літ.)
.
2
.
гірн.
Різновид ліхтарів, які використовуються для освітлення рудників
.
Освітлення копалень здійснювалось за допомогою свічок, які ставили в особливі підсвічники, або бленди
(з наук.-попул. літ.)
.