СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВМІ́ШУВАТИ
1
(УМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМІША́ТИ (УМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док.
1
.
що.
Мішаючи, додавати щось у що-небудь; домішувати
.
Постав
[віник]
там у хаті в куточку коло груби, а потім, як нагодишся в хату, то виметеш діл, – сказала панія Висока. – Я ще в той віник і полиню вмішала
(І. Нечуй-Левицький)
.
2
.
кого, у що, розм., рідко.
Залучати, вплутувати кого-небудь у щось
.
У справи релігії політику вмішувати не варто
(з газ.)
;
Усім відомо було, що це вона
[Кочубеїха]
затіяла донос, але її якось не вмішали. Ніхто не важився кликати Любов Федорівну на суд
(Б. Лепкий)
;
Стратон Бога вмішав, каже: – Прогнівили! Хіба ж дотепер знали люди, що є Бог?
(У. Самчук)
.