СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВМИТЬ
(УМИ́ТЬ), присл.
У цю ж хвилину; дуже швидко, відразу
.
Їй все здається, що вовки Ось-ось прискачуть на дорогу Та нападуться й на шматки Розірвуть вмить її, небогу
(Я. Щоголів)
;
Юхим умить збагнув: так он воно про кого говорив Муха
(А. Головко)
;
На його
[сторожа]
обов'язку було стояти біля вхідних дверей і вмить замикати їх, коли я подаю команду
(Б. Антоненко-Давидович)
.