СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВМИНА́ТИ
1
(УМИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВМ'Я́ТИ (УМ'Я́ТИ), умну́, умне́ш, док., що, рідко.
1
.
Вдавлювати, втискувати щось у що-небудь; утоптувати
.
Обернувся й пішов через галявину, вминаючи в землю весняну траву
(М. Руденко)
;
Я вминаю З дідом стіг, Щоб у дощик Не затік
(М. Стельмах)
.
2
.
Ударом, тиском робити заглиблення
.
Твердиня сталі і вогню Повзе на перевал, Хоч б'ють снаряди у броню, Вминаючи метал
(М. Бажан)
;
Розвертаючись, пожежник бампером вдарив Голобородькового “Жигуля”, вм'явши багажник
(В. Яворівський)
.
3
.
розм.
Намазуючи поверхню якою-небудь речовиною, втирати
.
Піну потрібно наносити маленькими порціями: розтерти її в долонях і помалу вминати у волосся
(із журн.)
.