СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВКІНЕ́ЦЬ
(УКІНЕ́ЦЬ), присл., розм.
Те саме, що вкрай 1
.
[
Коломійчиха
:]
Ти ще мені звідкіль? Дивіться?! Аж по вуха заївся черешнями!.. Та що ви мене вкінець грабити
[грабувати]
хочете?
(М. Старицький)
;
Але ось ударив Лютий студенець. Листячко ошпарив, Погубив
[рожу]
вкінець
(П. Грабовський)
;
Селяне
[селяни]
вкінець були перелякані та пригнічені
(В. Винниченко)
;
Парасолька й без того була вкінець поламана
(Ю. Андрухович)
.