СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВКАРБО́ВАНИЙ
(УКАРБО́ВАНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вкарбува́ти.
Колись Франко сидів тут
[у тюрмі],
та не стих Бунтарський дух. Він навіть гнівні вірші Творив тут, кажуть. Онде на стіні слова його, вкарбовані у камінь
(Л. Забашта)
;
Начерки, ескізи мають супроводжувати молодого графіка всюди для того, щоб, вільно оперуючи вкарбованими формулами-зображеннями, ніколи не повторюватись
(з наук. літ.)
;
Вона вперше вжила це слово, вкарбоване в пам'ять з часів полярної епопеї. Зараз воно сприймалося всіма по-новому, з набагато ширшим змістом
(О. Гончар)
;
Знав
[Мельхіседек]
ціну доброму знанню історії, розуміння шляху розвитку рідного йому народу, – цей набуток, вкарбований в нього іншими, слід було поберегти, не знівечити в першому-ліпшому бою
(Г. Колісник)
;
// 
вкарбо́вано, безос. пред.
Є в Китаї камінь. Напис там вкарбовано в габі: “Той, хто друзів не шукає, – він є ворог сам собі”
(М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
;
У парапет оглядової вежі вкарбовано лінії з назвами міст світу, цифрою позначено відстань
(з газ.)
.