СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВКАЗІВНИ́Й
(УКАЗІВНИ́Й), а́, е́.
Який указує на що-небудь.
Після ряботіння пролітаючих реклам, після пістрявості вказівних знаків та одноманітної геометрії придорожніх стандартних споруд раптом у відстороні на узгірку – клен! Живий клен!
(О. Гончар)
;
Можливо, саме мовна ентропія і є причиною подальшої втрати життєвих координат сьогоднішньої людини? Адже губиться сильний вказівний вектор
(з наук. літ.)
;
Породжуються систематичні похибки постійно діючими чинниками, найчастіше недосконалістю вимірювальних пристроїв, наприклад, неправильним градуюванням шкали, зсувом вказівної стрілки на осі
(з наук. літ.)
;
За призначенням дорожні знаки поділяються на три групи: попереджувальні, заборонні і вказівні
(з навч. літ.)
.