СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
В'ЇДА́ТИ
(УЇДА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., В'Ї́СТИ (УЇ́СТИ), в'їм, в'їси́, док., на кого – що і без дод., розм.
1
.
Сваритися, нарікати на кого-небудь; дошкуляти кому-небудь докорами, наріканнями.
Дорікає Василь Гальці довгою спідницею, в'їдає на неї за поведінку панську: “Годі, – каже, – булок поїла, а тепер од чорного хліба ясна болять?”
(В. Підмогильний)
;
– Теж мені синок знайшовся! – уїдав староста. – На бабине сало
(Ю. Збанацький)
.
2
.
Те саме, що га́вкати 1.
Вони
[собаки]
гурмою біжать довкола візка; деякі уїдають на конячку
(І. Франко)
;
Вона .. повернула голову на дорогу, де в'їдав Жук на чужого
(Г. Косинка)
;
Потривожене ногами торішнє злежане сіно шелестіло так, що, здавалося, усі собаки в селі на той нестерпний шелест в'їдають-надриваються
(І. Нижник)
.