СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІ́ЯЛЬЦЕ
, я, с.
Зменш. до ві́яло (у 1, 2, 6 знач.).
Прикажчики в магазинах стоять з пальмовими віяльцями
(Леся Українка)
;
Засушені квіти, без кольору і запаху, майстерні віяльця з слонової кості і пер чужоземних птахів .. – все те висіло на стінах
(Ірина Вільде)
;
Андрій Григорович сидів собі на валізці й доброзичливо, умиротворено, зворушено розпускав віяльцями зморшки круг очей
(В. Винниченко)
;
Напроти нього
[хана]
.. стояли два шляхтичі. Один, добре знайомий Тимошеві, – довговолосий, сивий, у нагрудному панцирі, віяльцями розсипалися вуса; другий у круглій бобровій шапці з перами і в червоному пошарпаному жупані
(Р. Іваничук)
;
Розмножується аїр декоративний діленням (відсіченням) кореневища, на котрому вже утворились молоді рослини з окремою точкою росту у формі віяльця
(з наук.-попул. літ.)
.