СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІ́ЯЛКА
, и, ж.
Сільськогосподарська машина, яка сильним струменем повітря очищає зерно після обмолоту
.
З розчинених дверей амбару йшов густий стовп пороху й чувся гуркіт віялки і гомін людських голосів
(В. Винниченко)
;
Давид крутив віялку
(А. Головко)
;
Над током стояла курява, біля барабана раз у раз лунали голоси .. Віялки стукотіли ситами
(П. Автомонов)
;
За якусь годину Бумблякевич блукав уже серед брухту всілякої машинерії – комбайнів, тракторів, сіялок, віялок, плугів, причепів...
(Ю. Винничук)
;
У разі засмічення насіння зернових очищають на сортувалках, віялках
(з навч. літ.)
.