СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІЩУ́НКА
, и, ж.
Жін. до віщу́н.
[
Деїфоб
:]
Ти хоч і віщунка, та сама своєї долі, видно, не вгадаєш
(Леся Українка)
;
Віщунка розкинула карти й наказала не втрачати надії
(з газ.)
;
Дивна віщунка повідомила Олександру II, що він загине від руки “безбожника”
(з газ.)
;
Хто може вихвалити гідно Дня віщунку, золоту зірницю До схід сонця в пурпуровім блиску?
(І. Франко)
;
* У порівн.
Впізнавала тебе в пеpехожих, випускала pядки – як віщунка з вогню голуби!
(О. Забужко)
.