СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІЩУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок., що.
1
.
Наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати
.
[
Поліксена
:]
Кассандро, признавайся, значить, правда, що ти його
[царя Ономая]
кляла і віщувала йому й лідійцям згубу?
(Леся Українка)
;
– Коли я вчився в консерваторії, мені віщували велике майбутнє
(Л. Дмитерко)
;
// 
Своєю поведінкою, голосом указувати на те, що буде (про птахів, тварин)
.
А сич в лісі та на стрісі Недолю віщує
(Т. Шевченко)
;
Буде для нас кукувати зозуля, довге життя віщувать
(В. Сосюра)
;
З двору інспектора почулося жалібне виття собаки. То вив Розбій .. Може, .. віщував кому смерть цієї ночі?
(М. Трублаїні)
;
Недарма ж ото вовки обзиваються, віщуючи неспокій
(І. Пільгук)
;
// 
Інтуїтивно щось відчувати
.
Ціла буря найдивовижніших почувань та асоціацій опанувала ним
[Григорієм]
.. Вовчий інстинкт прокинувся .. і віщував недобре
(І. Багряний)
.
2
.
Бути ознакою, прикметою того, що буде, що настане
.
Із хмари місяць показався, І од землі туман піднявся, Все віщувало добрий путь
(І. Котляревський)
;
Трава йому й погоду віщує, й перед бурею остерігає
(Б. Лепкий)
;
Ікра щуки і тоненький кожушок луски на цибулі віщували ранню весну
(М. Стельмах)
;
// 
Указувати на щось; означати
.
Кожен зна
[знає],
що віщує такий сон, бо й самому не раз таке снилось
(А. Свидницький)
;
20-те число випадає на понеділок, що в народі вважають за важкий день, та й число кімнати – 13 – не віщувало нічого доброго
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Треба було завжди тільки зрозуміти, врахувати, зважити. А тоді – передбачати, бути напоготові до подальшого, хоча б воно і віщувало нові й нові нібито несподіванки
(В. Владко)
;
Це була демонстрація неозброєних людей, але їх зібралось надто багато, .. і це віщувало, що народ не скорився, усвідомлює свої права, збирається на силі
(О. Іваненко)
.