СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІЩУВА́ННЯ
, я, с.
Дія і стан за знач. віщува́ти.
Ходить
[Тиміш]
із улиці в другу, аж стоїть Хима в воротях; глянув він, та й згадав її віщування. – Вража дівчино! – каже, – напророкувала мені лихо!
(Марко Вовчок)
;
В тій хвилині тьохнуло в його болем розритім серці якесь прочуття, мов лихе віщування
(О. Кобилянська)
;
Всупереч тим віщуванням проходили грози, А як грозу віщували нам – сонце пекло
(М. Рильський)
;
Предковічне зло ховається, очікуючи, коли, як передбачено древнім віщуванням, воно отримає шанс знову вирватись на волю
(із журн.)
.