СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІ́ШКА
, и, ж.
Зменш. до ві́ха 1.
І Ліна та Василинка теж квапляться на свої місця, бо й вони не останні спиці в цьому величезному трудовому колесі, хіба ж не їхні вішки дають простір для роботи механізмів
(О. Гончар)
;
Справник, пристав, мировий посередник, соцькі, волосний старшина, землемір із зоровою трубою та робітники, один з вішкою, другий – зі скрученим ланцюгом на плечі, вийшли з волосного правління...
(Ю. Хорунжий)
;
Для правильної розбивки поля на загінки і прямолінійного проведення перших борозен треба користуватися вішками
(з навч. літ.)
.