СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІ́ШАННЯ
, я, с.
Дія за знач. ві́шати.
Виконання судового вироку супроводжувалося певними обрядами, наприклад, вішанням вуздечки, хомута на шию конокрадам та виставленням їх на прилюдне осміяння
(з наук. літ.)
;
А вже відрубування голів або вішання – це прямо річ природна .. Як же без того і вдержати “подлий
[підлий]
народ” в границях приличності
[пристойності]
?
(Б. Лепкий)
;
Сидоркевич одвернувся. Він два рази був уже на вішанню, але не міг призвичаїтись
(В. Винниченко)
.