СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІ́ШАЛЬНИЦЯ
, і, ж.
1
.
Жін. до ві́шальник 2.
[
Бавмертиха
:]
Глянути на них
[дівчат],
чисті тобі вішальниці, а молоді ж вони
(Леся Українка)
;
Хоронили маму в куточку сільського кладовища (вішальниця ж бо!)
(із журн.)
.
2
.
діал.
Шибениця.
За Польщі в нас на центральній площі була встановлена вішальниця. Якщо хтось, не дай Бог, зробив тяжкий гріх, – привселюдна страта. Сто разів людина думала, перш ніж піти на якийсь злочин
(з Інтернету)
.