СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІ́ЧНИЙ
, а, е.
1
.
Який не має початку й кінця; безконечний у часі
.
Так усе колись минеться, Все, що вдіє людський дух, Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух
(В. Самійленко)
;
В отій нестримності лету, напрузі м'язів, клекоті крові й таїлася вічна суть буття
(Ю. Мушкетик)
;
Матеріальний світ вічний у часі й безмежний у просторі
(з наук. літ.)
;
// 
Незалежний від часу; незмінний
.
Історія суспільства не знає вічних і незмінних законів
(з наук. літ.)
.
2
.
у знач. ім. ві́чне,
ного,
с.
Те, що є завжди; те, над чим не владний час; постійне.
Немовби йдучи від потрясінь, людина втратила зв'язок часів, перестала думати про вічне, випустила зі своїх рук стрижень єдності людської цивілізації
(з наук. літ.)
;
Переживши втрачене, людство знову і знову переосмислює пережите і задумується про вічне
(з наук. літ.)
;
Учитель, якщо вчителювання є його покликанням, зрощує навколо себе атмосферу доброго, вічного, справедливого
(з наук. літ.)
.
3
.
Який не зникає, не перестає існувати
.
Я вірю, мила, вірю знов, Що більш ніж вічна ся любов!
(Леся Українка)
;
Все, що твориться в ім'я народу, Вічне і безсмертне, як народ!
(П. Дорошко)
;
// 
Не обмежений якимсь строком
.
Здоров'я теж нема. Та проща, ті ночівлі проти неба... оті нестатки вічні... та тюрма
(Л. Костенко)
.
4
.
перен.
Який має багато років; який існує тривалий час; стародавній (у 1, 4 знач.)
.
Дім був старий і вічний, сходи рипіли під ногами, з розбитого вікна між поверхами повіяло холодом
(Ю. Андрухович)
.
5
.
розм.
Який постійно відбувається, існує, часто повторюється; безперестанний
.
Палагна йому помагала. З неї була добра ґаздиня, і свої вічні турботи він ділив з нею
(М. Коцюбинський)
;
В рові буйнощі лопухів, жаби розкошують у вічних дощових калюжах
(П. Загребельний)
;
// 
Який дуже довго займається чим-небудь або перебуває у певному стані
.
Гамір переднічний Всюди затиха: Спить трудівник вічний, Важко в сні зітха
(П. Грабовський)
;
Вічний студент
;
// 
Який завжди притаманний комусь, чомусь; неодмінний, обов'язковий
.
Майстерність художника, – в основу якої ми беремо ідейність і народність, – це наша вічна тема
(К. Гордієнко)
;
Праця є вічною і природною умовою людського життя, нею створено все “надприродне” оточення людини
(з наук. літ.)
;
Проблема самоменеджменту (самоорганізації) – одна з вічних проблем, яку намагається вирішити кожне нове покоління
(з наук. літ.)
.