СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІЧ-НА́-ВІЧ
, присл.
1
.
Тільки удвох; наодинці з ким-, чим-небудь.
Остався Чіпка з секретарем віч-на-віч
(Панас Мирний)
;
Мати запрошує Лесю в гості. Хотілося сказати про лист віч-на-віч, бо сторонніх людей Лань соромилася
(А. Хижняк)
;
В сінях нікого не було, й розмова лишалася віч-на-віч
(І. Білик)
;
Усвідомлюючи себе віч-на-віч зі світом, людина зрештою здобуває масштаб для порівняння двох основних його складників – сфери культури і сфери неосвоєної природи
(з наук. літ.)
;
* Образно.
Я залишався знову один серед чужих людей, віч-на-віч з невідомістю
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Самотою.
Я б при вогні посидів би отак, віч-на-віч розмовляючи з собою
(В. Стус)
.
2
.
Насупроти.
Товстань кидався, мов тур, і ревів: – Пустіть, бо смерть мені і вам! Перевернув ослін, відсунув стіл, і обидва противники стали віч-на-віч
(Б. Лепкий)
;
Будь щирий, Костю. З собою можна бути щирим. В тобі (саме чогось у тобі) збіглися ці дві сили і стали віч-на-віч. Від тих і від тих
(Б. Антоненко-Давидович)
.
3
.
Близько, безпосередньо
.
Довго стояв на порозі, як найбезталанніша людина, що .. ледве дух перевела, як віч-на-віч зустрінулася із знайомим горем та небезпекою
(Марко Вовчок)
;
Всі дні моєї подорожі я був віч-на-віч із народом
(П. Тичина)
;
Добрині не пощастило в той день чи вночі зустрітися з Іллею. Лише наступного дня .. доля звела їх віч-на-віч на майдані перед Золотими ворітьми
(В. Малик)
.