СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІ́ЧЕ
, а, с.
1
.
У давній Русі – народні збори, що були вищим органом влади в окремих містах
.
Михайло привіз багаті дари княгині Ользі, мав наказ віча поговорити з нею, нагадати про укладений ряд
(С. Скляренко)
;
У монографії досліджено історію давньоруського віча та рецепцію цього явища в літописах XI–XIII ст.
(з наук. літ.)
;
Князь не міг силою примусити населення йти на війну і цілком залежав од віча
(з навч. літ.)
.
2
.
Масові збори; мітинг
.
А у Стрию славнім місті Там русинів більш як двісті зібралося на віче
(І. Франко)
;
Молоденька ся партія хлопська скликувала віча по Мазурщині і радила про справи мужицькі
(В. Стефаник)
;
Десятого квітня 1917 р. у Києві відбулося віче українських солдатів-фронтовиків, яке ухвалило вимагати від Тимчасового уряду створення української армії, формування в тилу полків, для яких державною мовою була б українська
(з наук.-попул. літ.)
;
У 80-х і 90-х роках XIX ст. селянські віча в Галичині подекуди набирали характеру загальнонародного протесту проти соціального поневолення
(з навч. літ.)
.
3
.
перен.
Обмін думками, поглядами (перев. у письмовій формі).
Тижневик “Слово Просвіти” скликає читацьке віче. Ми хочемо почути з вуст наших читачів ті болючі теми сьогодення, які мають стати провідними на шпальтах нашої газети
(з газ.)
.