СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІТЧИ́МІВ
, мова, мове.
Прикм. до вітчи́м.
Я знав аж надто добре вітчимову вдачу
(І. Франко)
;
// 
Який належить вітчиму
.
Андрій сидів у світлиці серед всяких записок, заяв та книжок і лаштував невеличку дерев'яну вітчимову скриньку
(С. Добровольський)
.