СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАСТРУ́НЧИТИСЯ
НАСТРУ́НЧУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, недок., НАСТРУ́НЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.
1
.
Натягуючись, ставати пружним
.
У дівчини з'явилась посмішка, довкола якої ніби наструнчувалися й ставали пружними м'язи обличчя
(із журн.)
;
Мов вітром холодним подуло по людях – чуби наструнчились, як дріт
(С. Васильченко)
;
І від того торохкотіння наструнчилися сосни й принишкли будинки
(Б. Антоненко-Давидович)
.
2
.
перен.
Нервово збуджуватися, дуже хвилюватися, бути в стані роздратування
.
В кімнаті спокійно і тихо, але нерви все більше наструнчуються
(І. Багряний)
.
3
.
перен.
Настроюватися, готуватися до чого-небудь
.
Редька вже було наструнчилась до нудної процедури перевірки документів
(І. Карпа)
;
Мобілізувався, наструнчився люд на майдані
(з газ.)
.