СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІЯЛОВУ́СИЙ
, а, е.
1
.
рідко.
Який має вуса у формі віяла.
Віяловусий дідусь ішов берегом річки
(із журн.)
.
2
.
у знач. ім. віялову́сі,
сих,
мн., біол.
Родина дрібних жуків, самці яких мають віялоподібні або гребінчасті вусики.
Тіло віяловусих завдовжки 3–12 мм
(з наук.-попул. літ.)
;
Віяловусі паразитують на різних видах бджіл та ос
(з навч. літ.)
.