СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІЧНОМЕ́РЗЛИЙ
, а, е.
Стос. до вічної мерзлоти (див. ві́чний 2); який ніколи не розтає, перебуває у стані вічної мерзлоти
.
Тачками насипали вічномерзлий ґрунтовий вал. В'язні довбали ту вічну мерзлоту до скелі під фундаменти для будівель
(з мемуарної літ.)
;
Упродовж ХХ століття температура повітря зросла на 1°С, і це вже спричинило танення льодів і вічномерзлих ґрунтів, збільшення частоти тропічних циклонів, тайфунів, активізацію тектонічних процесів і вулканізму
(з наук. літ.)
;
Особливістю розрізу нафтових родовищ Західного Сибіру є наявність вічномерзлих товщ породи
(з навч. літ.)
.