СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІ́ЦЕ-ГУБЕРНА́ТОРСЬКИЙ
, а, е.
Прикм. до ві́це-губерна́тор.
Те, що його хлопець звався так само, як і віце-губернаторський син, що вони разом учились і що Доря зважився бити таке паненя, – сповняло його радісним подивом
(М. Коцюбинський)
;
// 
Признач. для віце-губернатора, належний йому.
По периметру площі мали розташуватися губернаторський та віце-губернаторський будинки, гостиний двір, архієрейський будинок та інші будівлі
(з наук.-попул. літ.)
.