СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВІДРО́ДУ
, присл.
Змалку, з малих років, здавна
.
Я в службі виросла; мабуть, відроду на чужих працюю
(І. Франко)
;
Ми ж із тобою – друзі відроду, І розлучатися все-таки жаль
(А. Малишко)
;
Кириленко .. повертає на стерні до двох молодесеньких жниць, що мають гарний, ледь-ледь скісний розріз очей, здивовані брови одроду та свіжу ятрань уст
(М. Стельмах)
;
Ще ніколи не діставалося так моїм черевикам, як у той день. Одроду нечищені, вони аж давилися ваксою
(А. Дімаров)
.