СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВІДРО́БОК
, бку, ч., розм.
Те саме, що відробі́ток.
За гроші не наймає пан поля, а все на відробок
(Сл. Гр.)
;
– Добре то їм говорити, коли ж моє все йде на відробок
(Леся Українка)
;
Легко кинути сумнів у самотню душу селянина, особливо коли він гнеться в куркульському дворі, просячи за відробок худобу чи миску муки
(М. Стельмах)
.