СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВІДРОБІ́ТОК
, тку, ч.
Повертання боргу працею
.
Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав; я і взяла на одробіток
(Ганна Барвінок)
;
Про ті шість років одробітку Микола тоді не думав
(С. Скляренко)
;
// 
мн., іст.
У царській Росії – виконання різних робіт поміщикові, куркулеві або попові за орендування землі, позичені гроші, продукти і т. ін.
– Я оце надумала... пішов би ти до пана, попрохав би грошей на відробітки...
(М. Коцюбинський)
;
Землю піп ухитрявся обробляти й збирати урожай бідняцькими відробітками за хрестини, похорони та вінчання
(П. Козланюк)
.