СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВІДРІ́ЗОК
, зка, ч.
1
.
Невелика відрізана частина чого-небудь
.
В той час викинуто з вагонного вікна паперовий жмут. Розгорнувши його, хлопець знайшов скоринки, огіркові відрізки з хвостиками, курячі кісточки з шматочками шкіри і великі крихти
(В. Барка)
;
До шашок прикріпили коротенькі відрізки бікфордового шнура
(В. Владко)
;
Як заворожена, розглядала
[Кальфа]
тканини, з яких важко було вибрати найкращу, – всі були пречудові! Одно її здивувало – зовсім маленькі відрізки, яких хіба що вистачить на невеличку хустину
(В. Малик)
.
2
.
Обмежена частина, відтинок чого-небудь
.
Двадцять літ! Ніби й невеликий відрізок часу, а скільки незвичайних подій і величезних змін
[у Львові]
сталося
(І. Цюпа)
;
Після того як перепливуть Донець, доведеться подолати іще з десяток верст до того відрізка залізниці, де покладено вчинити диверсію
(Микита Чернявський)
.
3
.
мат.
Частина будь-якої лінії, обмеженої з обох боків
.
Відрізки паралельних прямих, які лежать між паралельними площинами, рівні
(з навч. літ.)
;
В однорідних звичайних плоских хвилях траєкторії частинок є відрізками прямих, а в неоднорідних плоских хвилях – еліпсами
(з навч. літ.)
.
4
.
відрі́зки,
ів,
мн., іст.
Земельні ділянки, відрізані в селян поміщиками після скасування кріпаччини
.
Досить було зачутись в якомусь кутку “одрізки”, “земля”, “хазяйство”, як картузик товариша Скрині уже там
(В. Винниченко)
;
– В одному селі .. якийсь селянин почав вимагати, щоб поміщик повернув хліборобам відрізки
(М. Сиротюк)
.