СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВІДРІ́ЗНЕНИЙ
, а, е, заст.
Дієпр. пас. до відрізни́ти 3
.
Одна я одрізнена од усіх, як скибка, – мов чужа
(І. Нечуй-Левицький)
;
Відчував, що це життя тягне його, як відрізнена частка, якій, може, хоч перед смертю з'єднатися хотілося б у ціле життя
(Іван Ле)
;
// 
відрі́знено, безос. пред.
[
Бурлака
:]
Олексу не сьогодні-завтра вернуть. Я доказав, що його підлогом одрізнено від матері
(І. Карпенко-Карий)
.