СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІДРІ́З
, ч.
1
.
род.
у.
Дія за знач. відріза́ти 1–3
.
Водій Пюпа пояснив комісару по карті, в якій точно місцевості трапився одріз танкової частини
(Ю. Яновський)
.
2
.
род.
а.
Шматок тканини, відрізаний для шиття чого-небудь
.
Соломія .. одімкнула скриню й витягла з неї .. папірця, що лежав на самому споді, під горою білизни, одежі й відрізів на костюми
(В. Кучер)
;
Я привіз на радість їй сукна відріз Та нову чумарочку
(С. Олійник)
;
– Ось, Юро, вам з мамою подарунки. Тобі – костюм, а мамі – відріз на плаття та духи
(В. Малик)
.
3
.
род.
а.
Гвинтівка з відрізаною частиною дула; обріз, утинок
.
Удосвіта хтось тихесенько підійшов до вікна, біля якого сидів дячок, і постукав. Нечипір від несподіванки аж відкинувся. Підхопився і Кажан, одріз узяв. Але за вікном було тихо
(М. Хвильовий)
;
[
Сироватка
:]
З рушниці тільки горобців добре бити. Одріз – той не зрадить...
(І. Микитенко)
.