СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІДРИ́НУТИ
, не, док.
1
.
Відступити, відійти від чого-небудь; зійти, стекти з чогось
.
Мишуню охопили могутні почуття, .. кров відринула від обличчя
(Ю. Яновський)
.
2
.
кого, що і без прям. дод., заст.
Відсторонити кого-небудь, відкинути щось
.
Осуди їх, Боже, .. за безліч нечестя їх відринь їх, бо прогнівали вони Тебе
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Рідня на неї розгнівалася, одринула від себе, сама мати прокляла свою дочку!
(Панас Мирний)
;
[
Гретхен
:]
Спаси! Одринь ганьбу і смерть!
(М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете)
.