СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІДРА́ДНИЙ
, а, е.
Який несе відраду, втіху, задоволення, радість
.
То жайворонок, лірник одинокий, Зайняв одрадну серцю вишину
(П. Куліш)
;
Думки
[Галі]
росли – ширились, забігали вперед, малювали одрадні картини
(Панас Мирний)
;
Після напруження, після буйного лету думок, цей спокій здався дівчині таким відрадним і бажаним
(О. Довженко)
;
Відрадне почуття проймало Зінька
(К. Гордієнко)
;
Все життя він жив майбутнім, не маючи нічого відрадного в минулому
(М. Стельмах)
.