СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІДРА́ДА
, и, ж.
1
.
Почуття задоволення, втіхи, радості
.
Не було Остапові сну, ані відпочинку; не було спокою, ані відради
(Марко Вовчок)
;
Лице засвітилось одрадою: “От де моя праця, – немов казали його очі, – не марно потрачена: вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!..”
(Панас Мирний)
;
Всіх згадали, та забули Помолитися за тих, Хто конає в злій неволі Без відради та утіх
(П. Грабовський)
;
Якась відрада, тихе вдоволення обняло йому душу
(О. Маковей)
;
Усе навіює відраду – і вітряки, й сади густі
(В. Сосюра)
;
// 
Розрада, заспокоєння
.
Ходив по місту, як неприкаяний, і гасла надія на останню відраду, яка ще могла бути для нього в житті
(Р. Іваничук)
.
2
.
Той (те), хто (що) приносить таке почуття
.
“О сину! Світ моїх очей! .. Моя ти радість і одрада”
(І. Котляревський)
.