СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІДП'Я́СТИ
ВІДПИНА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ВІДІП'Я́ТИ, ВІДП'Я́СТИ, діпну́, ді́пне́ш; мин. ч. відіп'я́в, п'яла́, ло́; ВІДІПНУ́ТИ, діпну́, ді́пне́ш; мин. ч. відіпну́в, ну́ла, ло; док., що.
1
.
Те саме, що відстіба́ти 1
.
– Е, се, певно, запинка надавила мені груди, – подумав собі Андрій, відіп'яв запинку і знов положився на ліжко
(І. Франко)
;
Єпископи зняли з Ярослава пурпуровий хітон, відіпнули йому меч і підвели князя до вівтаря
(П. Загребельний)
.
2
.
Відв'язувати прив'язане
.
Ішов циган через село та й побачив коня, прив'язаного до плоту. Зараз його за поводи, відпинає та й хоче сідати
(з переказу)
;
Робітники відп'яли
[відіп'яли]
коні і лишили машину .. на луці
(І. Франко)
.