СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІДПУ́ЩЕНИЦЯ
, і, ж., іст.
Жін. до відпу́щеник.
Навіть після 212 р. за римським цивільним правом заборонялися шлюби осіб сенаторського стану з відпущениками і відпущеницями, аби запобігти зрощенню з місцевим населенням та можливому зловживанню владою
(з наук.-попул. літ.)
;
* Образно.
Коли з жінки раптово знімають ланцюг сімейного насильства, часто відпущениця шукає собі нового господаря
(з газ.)
.