СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІДПУ́ЩЕНИК
, а, ч., іст.
Відпущений на волю, звільнений від рабства або кріпацтва
.
Увіходить молодий патрицій Кней Люцій, з ним дуже молодий відпущеник – колишній його раб
(Леся Українка)
;
Я втратив пильність і, замість того щоб тримати відпущеників при собі як охоронців, відпустив їх до порту працювати носіями
(Ю. Логвин)
.