СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІДПУ́ЩЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до відпусти́ти 1–4, 6–9
.
Ешелон скрипнув усіма автоматично відпущеними гальмами і рушив
(Іван Ле)
;
– Я, бачите, попав на заслання, бо не в тій вишивці нитку смикнув. А додому приніс посвідку, що відбуто повністю і відпущений, бо робив за двох волів і одного чоловіка
(В. Барка)
;
Пізніше я взнав, шо вліпили в ту арку Відпущені кошти для бані і парку
(С. Олійник)
;
Вогнем обпалило відпущений вус...
(І. Нехода)
;
Для створення загальної теорії процесів відпускання важливу роль відіграли зроблені Г. В. Курдюмовим дослідження стану вуглецю у відпущеній сталі
(з наук. літ.)
;
// 
відпу́щено, безос. пред.
На завод у порядку планового переустаткування відпущено значні суми
(В. Домонтович)
;
Три дари відпущено було Шевченкові щедрою природою: дар співця, дар художника, дар письменника
(М. Рильський)
.