СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВІДПРО́ХУВАТИ
, ВІДПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРОХА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., кого, що, заст.
Випрошувати для когось дозвіл відлучитися куди-небудь
.
Їй пригадався і той день, коли Йосипа одпрохали додому погуляти
(Панас Мирний)
;
– Підемо у Київ, побачимо сина, а може, й додому одпросимо
(І. Нечуй-Левицький)
.