СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ
, ую, уєш, недок., ВІДПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док.
1
.
кого.
Прощаючись, супроводжувати кого-небудь до якогось місця; проводжати
.
За хлопцями йшов гурток жіночий – то матері, що відпроваджували своїх синів
(Леся Українка)
;
Потім він відпроваджував Стефанію додому
(О. Маковей)
;
Я в них обідав і потому одпровадив його
(М. Коцюбинський)
;
– Ну, бувай здоровий, я їду, – промовив встаючи Іван .. – Відпровадь мене до воріт
(В. Гжицький)
.
2
.
кого.
Насильно відводити кого-небудь у певне місце
.
Хому .. піймали, руки йому скрутили і відпровадили до волості
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Цих
[в'язнів]
провели в двір райміліції – пішки етапом, потім одпровадять у місто – в тюрму
(А. Головко)
;
// 
рідко.
Відводити кого-небудь убік від інших
.
Вкінці староста відпровадив присяжного в кут і почав з ним щось шептати
(І. Франко)
;
Обидва радники заквапилися відпровадити його до дверей
(із журн.)
.
3
.
кого, що, розм.
Посилати, відсилати кого-, що-небудь кудись
.
От вони
[січовики],
завдавши чосу татарві, одпровадили чималий загін і проти черкесів
(О. Стороженко)
;
[
Федон
:]
Він статую купив недавно в мене, то я її до нього відпровадив
(Леся Українка)
.