СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВІДПРА́ВНИК
, а, ч.
Той, хто відправляє, пересилає щось куди-небудь
.
До цих переказів звикли на новій пошті, й ніхто, діставши одного разу спокійну, стриману відсіч, не наважувався більше питати, видати, гордовиту вчительку про загадкового акуратного відправника
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Прочитавши на конверті ім'я і прізвище відправника – Андрія Семенця, Марина не відразу й згадала, хто це такий
(Л. Дмитерко)
;
Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу
(з мови документів)
.