ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ
, я́юся, я́єшся, недок., ВІДПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. відпра́вляться; док.
1
. Вирушати в дорогу, відходити, від'їжджати і т. ін. куди-небудь
. І зараз з військом одправляйтесь
(І. Котляревський)
;– Сідай по вагонах, одправляємося на фронт
(О. Довженко)
;Літак відправляється о п'ятій дня
(В. Минко)
;Рано-вранці на роботу відправлявся батько мій
(М. Упеник)
;– Ще нині відправлюся від свого господаря.., – сказав Іван
(І. Франко)
.2
. тільки недок.
Пас. до відправля́ти 1, 4
. За кордон відправляється 85 % продукції заводу
(з газ.)
;Служба Божа, особливо у відпустові дні, відправлялась тут при вишуканій обстановці
(Ірина Вільде)
.◇
(1)
Відпра́витися на той світ
– померти, загинути
.– Тебе мучить думка, що ніхто ніколи не дізнається про твою смерть... Не дізнається! Ти відправишся на той світ!.. Не без моєї допомоги, звичайно!..
(В. Малик)
;Попав в ополонку, ледь на той світ не відправився
(із журн.)
;Від злиденного життя можна й на той світ відправитися
(з газ.)
.