СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВІДПРАВЛЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, недок., ВІДПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. відпра́влять; док.
1
.
що.
Посилати, відсилати що-небудь кудись, організовувати відсилання, перевезення чогось
.
Кривинюк наганяє, щоб дописувала, бо має йти на вокзал відправляти листа
(Леся Українка)
;
На заводах терміново розбирали машини, запаковували їх у величезні ящики, вантажили на платформи і відправляли на захід
(С. Скляренко)
;
Багато таких суден тепер списують, ріжуть .. й відправляють на металургійні заводи
(О. Гончар)
;
– Відправте свою пошту та й підночуйте в мене
(М. Коцюбинський)
;
– Через дві години відправимо цистерни
(Ю. Шовкопляс)
;
// 
кого.
Супроводжуючи, відводити, відвозити кого-небудь до певного місця за наказом, розпорядженням
.
– 4 арештанта
[арештанти]
одправляй у город
[місто]
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Її впіймали і тепер уже відправляли подалі, на острів Сахалін
(О. Донченко)
;
Обшукавши полоненого, ми відправляємо його до штабу дивізії
(І. Багмут)
;
– Ну, а ти як? – Одправляють у якусь частину невідому
(Григорій Тютюнник)
;
Від тебе тепер залежить .. чи замість Фрідріха відправлю Труду до тюрми
(В. Винниченко)
;
Коли Тараса оглянув лікар, довелося відправити його до лікарні
(О. Іваненко)
.
2
.
кого.
Випроводжати, відсилати кого-небудь звідки-небудь
.
Побачимо, з чим тая розлучниця відправить його старостів
(М. Коцюбинський)
;
// 
Просити кого-небудь, наказувати комусь піти геть, залишити, покинути кого-, що-небудь
.
[
Предслава
:]
Княже! Богом милим Благаю тя
[тебе]!
Не відправляй мене!
(І. Франко)
;
Вона благала усіх родичів навколішках, .. аби Зоню не відправляли з двора
(Леся Українка)
.
3
.
кого, що і без прям. дод.
Давати розпорядження про відхід поїзда, пароплава і т. ін
.
Розлючені солдати насідають на машиніста, притисли до паровоза. – В чому справа? Відправляй!
(О. Довженко)
;
Потяг із кількома вагонами відправляють так званим зеленим коридором
(з газ.)
.
4
.
що.
Виконувати, здійснювати, проводити що-небудь
.
– Треба тільки мені вивірити на свої очі, що темний сліпець благоподобно службу Божу одправляє
(Марко Вовчок)
;
Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів
(Конституція України)
;
Кожен має право безперешкодно відправляти одноособово або колективно релігійні культи і ритуальні обряди
(з мови документів)
;
Поховав дід бабу і похорон відправив
(О. Іваненко)
.
(1)
 
Відправля́ти / відпра́вити багаже́м
що
відсилати, відправляти які-небудь речі поїздом, літаком і т. ін. нарізно від пасажирів
.
Дрібні вантажі на далекі відстані доцільніше відправляти багажем
(із журн.)
;
– А де ж ваші ордени, дядьку? – У торбу не влізли, відправив багажем
(М. Циба)
;
(2)
 
Відправля́ти / відпра́вити на ета́п
кого
примусово пересилати ув'язненого, заарештованого в інше місце у супроводі варти
.
Люди нічого не запідозрюють, думають, що це їх привозять на допит або відправлятимуть на етап
(І. Багряний)
;
Васю відправили на етап разом з невиліковними хворими, щоб помістити в Совгавані в психіатричну лікарню
(Б. Антоненко-Давидович)
;
(3)
 
Відправля́ти / відпра́вити у відста́вку
кого
звільняти кого-небудь від військової служби або із займаної посади
.
Їх
[пілотів]
відправляють у відставку з пристойною пенсією, матеріально вони цілком забезпечені, але багато з них не можуть уявити свого життя без польотів
(О. Авраменко)
;
Відсила́ти (відправля́ти, посила́ти, надсила́ти) / відісла́ти (відпра́вити, посла́ти, надісла́ти) по́штою
Служи́ти (пра́вити, справля́ти) / відслужи́ти (відпра́вити, спра́вити) панахи́ду
(4)
 
Відпра́вити (спрова́дити, рідко відпрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати, рідко відпрова́джувати) на той світ
кого
позбавити життя кого-небудь; згубити, убити
.
– Іродова душа! – каже Шрам. – Трохи мені останнього сина не спровадив на той світ
(П. Куліш)
;
[
Яким
:]
На голові в його
[нього]
шрам великий був, десь він здобувся... Хтось хотів на той світ його відпровадити, та не добре вдарив...
(Б. Грінченко)
;
Так подивитися на нього
[полковника]
– ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив
(В. Собко)
;
– Та що ти мене на той світ спроваджуєш! Душу з живого виймаєш... Підпишу – помру...
(Ю. Мушкетик)
;
(5)
 
Відпра́вити чорта́м на сніда́нок (на сні́дання)
кого, зневажл.
убити, згубити кого-небудь
.
– Смійтесь, смійтесь, – сказав Мина, – а мені не до сміху... Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок
(О. Гончар)
.