СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІ́ЦНО
.
Присл. до міцни́й 1–6
.
Подвір'я в господі Савуляка. Будинок, критий міддю. Невисокі, але міцно збудовані тини
(В. Собко)
;
Я знайомився з колегами, міцно потискаючи їхні смагляві долоні, і тут-таки забував їхні імена
(Ю. Андрухович)
;
Весна прийшла так якось несподівано! Зима стояла міцно до пори
(Л. Костенко)
;
Цих думок Максим не висловлював нікому. Але носив у собі міцно. Носив, ідучи зі школи й у школу
(І. Багряний)
;
Тоді Терещенко знаходив зовсім прості слова, які Дмитрикові міцно западали в душу
(Е. Андієвська)
;
Хлопець поліз, дістав хліб, взяв солі з черепка, що стояв на віконці, міцно посолив
(Грицько Григоренко)
;
Ну й димочки восени! Ну та й міцно ж пахнуть, кляті!
(І. Муратов)
.