СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІЦНИ́Й
, а́, е́.
1
.
Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б'ється, рветься і т. ін.)
.
Стіни
[башти]
неначе будовані з криці .. Щільні віконниці, склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний
(П. Грабовський)
;
Черниш все ще не досягнув гребеня. Тонкий, міцний канат, що спускався від нього, вже кінчився, і його мусили доточувати
(О. Гончар)
;
Сорочка була вузька і з надто міцної тканини, щоб порватися відразу, не сорочка, а якийсь полотняний панцир
(П. Загребельний)
;
Це була довжелезна вулиця, вимощена пласким камінням, по обидва боки забудована переважно одноповерховими міцними будинками, критими соломою
(С. Андрухович)
;
Матроси перекинули через правий борт міцну линву з гачком на кінці, насадивши на нього наживку – шмат сала
(Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
;
// 
Який не можна порушити, зруйнувати; який довго існує, триває, тримається
.
Говорячи про внутрішньосімейні відносини бойківського населення, слід підкреслити винятково міцні зв'язки між членами сім'ї, родини
(з наук. літ.)
.
2
.
Фізично витривалий, сильний, дужий
.
Того вечора таки недільного з Києва виїхав славний новий віз, запряжений двома міцними волами
(Марко Вовчок)
;
Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна
(І. Кочерга)
;
Дитинка народилася напрочуд здорова й міцна
(Олекса Ізарський)
;
// 
Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини)
.
Він добре бачив трохи кривий, глибокий і заслинений рот вовка, закрутки шерсті на його грудях і міцні замочені лапи
(М. Коцюбинський)
;
Було біля моря весело, Цокотіли камінці. Так легко гнулись весла У міцній руці
(М. Семенко)
;
Коні, видно, відчувши, що віжки попали в міцні руки, ожвавіли, підняли голови лебедями
(О. Гончар)
;
// 
Звучний, сильний (про голос)
.
Далеко розносилися їх
[бабів]
міцні, на простори раховані голоси
(Г. Хоткевич)
;
– Ну, показуй, показуй. Сизе, що в тебе нового! – загув розчулено Вертутій, маючи од природи дуже міцний голос
(В. Близнець)
;
Міцний, як самосад, бас
[Ілька]
набирав оксамитових тонів, підтримуючи тонкоголосся
(А. Крижанівський)
.
3
.
перен.
Духовно сильний; стійкий, непохитний
.
Натура його не була міцна, завзята
(Панас Мирний)
;
Він не був непохитний, міцний, як той дуб. Душа його була мов у пропасниці. Він був кволий
(О. Довженко)
;
Добре, що Артем мужик міцний, – не дуже піддається цій хворобі
[страхові]
(А. Головко)
;
// 
розм.
Який має ґрунтовні знання з чого-небудь
.
Хто міцний у рідній мові, той міцний і в батьківській вірі
(І. Огієнко)
.
4
.
Такий, якому можна вірити; твердий, надійний (у 2 знач.)
.
Тут, як це нерідко цілком несподівано буває, виник дуже тісний, міцний і вірний шлюб
(Ю. Іздрик)
;
// 
Який досяг високого ступеня вияву; глибокий (про почуття, сон і т. ін.)
.
Осавула лежав на спині і спав міцним сном, аж рота роззявив і вищирив зуби
(І. Нечуй-Левицький)
;
Кущі повставали з землі й роздивлялися навкруги цікаво, мовби пробудилися з міцного кошмарного сну
(Б.-І. Антонич)
;
Хіба можна приховати глибоке, міцне почуття, яке прозирає з усього? Наївний Вадим, він певен, що ніхто не помічав цього!..
(В. Владко)
;
Сон хворої був такий міцний, що вона не прокинулась і не розклепила повік
(Є. Гуцало)
.
5
.
Який діє з великою силою; дошкульний (про вітер, мороз і т. ін.)
.
Міцний вітер подув від заходу, потряс вікнами хат
(Н. Кобринська)
;
Міцний мороз пробирав аж до кісток
(Я. Качура)
;
Всупереч давній прикметі – то до потепління – різдвяна ніч налилася міцним морозом
(Люко Дашвар)
;
// 
Який робиться з силою
.
– Видужуй, Володю, – торкнув
[Ткач]
забинтовану руку Рязанцева, погладив її ніжно замість міцного потиску і вийшов з палати
(І. Цюпа)
;
В голові безперервно гуло, дзвонило, як після міцного, але не болючого удару
(О. Гончар)
.
6
.
Який містить у собі велику кількість розчинених речовин; насичений (у 2 знач.)
.
Нам дають чаю, гарячого, міцного, що блищить в склянці, як стигла вишня
(М. Коцюбинський)
;
– Я вмію зварити маленьку чашку турецької кави – міцної й гіркої, як гірка солодкість життя
(Ю. Яновський)
;
// 
З великою концентрацією діючих речовин
.
Міцна горілка запекла в роті, як огонь
(І. Нечуй-Левицький)
;
Перед лейтенантом на столі стояла напівпорожня пляшка міцного вина
(В. Владко)
;
А каторжний тютюн такий міцний та густий
(М. Стельмах)
;
Свіжа, студена, гостра на смак, вона
[мінеральна вода]
забивала дух своєю міцною приємною різкістю
(О. Гончар)
;
// 
Різкий, терпкий (про запах, а також що-небудь, що має такий запах)
.
З недалекої тайги війнуло міцним духом сосни
(О. Донченко)
;
На вікні мороз, і аромат вербени здається не таким солодким і міцним
(В. Сосюра)
;
З кузні – міцний запах гарячого заліза, вічного духу всіх кузень
(В. Чемерис)
;
Тут Лука відчув міцний запах смаженої цибулі
(С. Андрухович)
.
7
.
розм.
З великим достатком; заможний
.
– Даремно нарікаєш на Прокопа. Він – міцний хазяїн
(М. Руденко)
;
Бідні – дивувалися, а рівня, міцні хазяї, плювалися: чого це вони, поперед громади – в пекло?
(Г. Тарасюк)
;
Пізніше на січових землях козаки створюють власні міцні господарства та приватні рибальські заводи
(з наук.-попул. літ.)
.