СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІФІ́ЧНИЙ
, а, е.
1
.
Стос. до міфу (у 1 знач.)
.
Велика ідея боїться аналізу, як міфічний чорт ладану. Розум бере велику ідею і освітлює її
(В. Підмогильний)
;
Дівчата пускали на воду вінки, ворожачи на своїх суджених, а шукачі щастя підстерігали міфічний цвіт папороті в лісі
(М. Рильський)
;
В оазисі побувала вавілонська цариця Семираміда, його відвідали міфічні герої Геракл і Персей
(П. Загребельний)
;
Міфічні істоти живуть у драмі “Лісова пісня” Лесі Українки цікавим і оригінальним життям
(з наук. літ.)
.
2
.
перен.
Овіяний легендами; легендарний (у 2 знач.)
.
А цей хлоп говорить про якогось міфічного Тараса, про невловимого, що втілений в мислі і бажання народу, якого ні кулею, ані шибеницями не знищиш...
(Д. Бедзик)
;
Прокопові видалося, що то був міфічний Геракл
(М. Руденко)
.
3
.
перен.
Вигаданий, неіснуючий, фантастичний
.
До англійської мови ще дуже мало хто приступається, бояться її трудності (більш міфічної, на мою думку, ніж дійсної)
(Леся Українка)
;
Вони
[дами]
принесли в його кімнату останній букет і останню скаргу на своїх міфічних чоловіків, що так і не приїхали
(Л. Смілянський)
;
Він
[грек]
був живий, не древній, не міфічний – з тих клопітних для Греції часів, коли потенціал демографічний на чорноморськім березі осів
(Л. Костенко)
;
Височенний готичний замок з лускатою покрівлею, численними вежами, нішами та статуями якихось міфічних потвор гордо височів над проваллям
(Л. Кононович)
.